ТРТ – це психотерапевтичний метод у якому рух та танок використовуються як психотерапевтичний інструмент для емоційної, фізичної, когнітивної, соціальної інтеграції людини з метою покращення здоров’я та якості життя.

Як відбувається цей процес?

Через вербальне та невербальне осмислення досвіду

У танцювально-руховому підході людина розглядається як динамічна система, а не як статична структура, тому доля творчого процесу доволі велика, але поряд з тим, метод спирається на власну методологію та структуровані підходи.

У танцювально-руховій терапії людина розглядається, як єдність почуттів, думок і дії, а тіло, як процес. Порушення цієї єдності призводить до внутрішнього конфлікту і дисгармонії.

Танцювальна терапія розвиває комунікативні навички і творчість, підвищує впевненість у власних силах і дає потужний стимул для саморозвитку, формує образ тіла, сприяє покращенню координації рухів, моторики, самоконтролю.

ТРТ покращує соціальну адаптацію і поведінкову гнучкість. Сприяє прийняттю власного «Я», самовизначенню і самоактуалізації, допомагає впоратися зі складними життєвими ситуаціями, стресами, вирішити конфліктні ситуації між подружжям.

Завдяки танцю та руху людина відкриває доступ до своїх внутрішніх ресурсів, як невичерпного джерела життєвої сили і творчої енергії. Навичка усвідомленості власних рухів дозволяє прийти до стану внутрішньої визначеності і досягти ясності в комунікації з оточуючими.