Танцювально-рухова терапія (ТРТ) – це дослідження і аналіз психічних процесів, емоцій, поведінки, станів через рух і танець. Це розвиток, корекція і лікування танцем та рухом через зміну, розвиток і розширення діапазону рухів тіла, гармонізацію та відновлення балансу психіки та тіла.
У танцювально-руховій терапії людина розглядається як єдність почуттів, думок і дії, а тіло як процес. Порушення цієї єдності призводить до внутрішнього конфлікту і дисгармонії. Розум і тіло записують наш життєвий досвід – від зачаття до смерті. Танцювально-руховий терапевт поважає це і працює з тим, що клієнт привносить в кожну сесію. ТРТ терапевт уміє працювати в моменті «тут і тепер», залишається уважним до метафор і образів, які виникають в процесі, і налаштовується на ритм і потік клієнта, досліджує разом з клієнтом самовираження клієнта через рух, для усвідомлення і зміни за запитом клієнта.
Це розвиток чутливості і усвідомленості свого тіла та емпатії. Також ТРТ покращує соціальну адаптацію і поведінкову гнучкість. Сприяє прийняттю власного «Я», самовизначенню і самоактуалізації, допомагає впоратися зі складними життєвими ситуаціями, стресами, вирішити конфліктні ситуації між подружжям.
Танцювальна терапія розвиває комунікативні навички і творчість, підвищує впевненість у власних силах і дає потужний стимул для саморозвитку, формує образ тіла, сприяє покращенню координації рухів, моторики, самоконтролю.
Робота в дитячих програмах спрямована на емоційну корекцію та корекцію поведінки дітей з гіперактивністю, синдромом дефіциту уваги, затримкою розвитку, та дітей, що мають проблеми з навчанням і т.д. Формуючи образ тіла, ТРТ допомагає вибудувати особисті кордони у спілкуванні з оточуючими.
Завдяки танцю та руху людина відкриває доступ до своїх внутрішніх ресурсів як невичерпного джерела життєвої сили і творчої енергії. Навик усвідомленості свого руху дозволяє прийти до стану внутрішньої визначеності і досягти ясності в комунікації з оточуючими.
ТРТ визначається Європейською асоціацією танцювально-рухової терапії (EADMT) як:
«Терапевтичне використання руху для сприяння емоційній, когнітивній, фізичній, духовній та соціальній інтеграції людини. Танець як рух тіла, творче самовираження і спілкування – це основний компонент танцювально-рухової терапії. Опираючись на те, що розум, тіло, емоційний стан і стосунки взаємопов’язані, рухи тіла одночасно є засобом оцінки і способом втручання для танцювально-рухової терапії».
Етичний кодекс EADMT 2010